Не думаю, що ви помиляєтесь. Традиційні популярні естрадні жанри виродилися в такий, перепрошую на слові, пиздець, що їх неможливо бачити й чути без огиди. Навіть якщо самі артисти й талановиті, загалом ця комерційна культура виразно тхне борделем і кладовищем водночас. Репертуар не просто вторинний, а суцільно бездарний, навіть плагіат не вміють зробити добре. І доступність прекрасних інструментів та технічних засобів не може цьому зарадити. Нема душі та життя в тому, що пускають на сцену. Тож усе, що не виглядає та не смердить розмальованим трупом, стає наче подих свіжого повітря.
Мені до вподоби приклад Ніни Хаґен. Вона могла на сцені виглядати й поводитися абсолютно дико й абсурдно, але при цьому вона справді була талановитою співачкою і артисткою, а її виступи були театральними виставами. Після неї решта яскраво розмальованих естрадних співачок виглядають наче дешеві придорожні хвойди, яких випадково привезли в трейлері на проби.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
no subject
no subject
Мені до вподоби приклад Ніни Хаґен. Вона могла на сцені виглядати й поводитися абсолютно дико й абсурдно, але при цьому вона справді була талановитою співачкою і артисткою, а її виступи були театральними виставами. Після неї решта яскраво розмальованих естрадних співачок виглядають наче дешеві придорожні хвойди, яких випадково привезли в трейлері на проби.